- обізватися
- —————————————————————————————обізва́тисядієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зватися — зву/ся, зве/шся, рідше зову/ся, зове/шся, недок. 1) Іменуватися, мати ім я, назву; називатися, прозиватися. 2) Своїми особливостями відповідати якій небудь назві, якомусь поняттю; характеризуватися яким небудь словом … Український тлумачний словник
зватися — [зва/тиес а] зву/с а, зве/с :а, зве/ц :а, зву/ц :а; нак. зви/с а, зв і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
зватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відізватися — див. відзиватися … Український тлумачний словник
запізватися — див. запозиватися … Український тлумачний словник
обізватися — див. обзиватися … Український тлумачний словник
обізватися — [об ізва/тиес а] ву/с а, оуб і/звеис :а/ ве/с :а, оуб і/звеиц :а/ ве/ц :а, оуб і/звеимос а/ веимо/с а, оуб і/звеитеис а/ веите/с а, оуб і/звуц :а/ ву/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
обізватися — див. обзиватися … Словник синонімів української мови
відізватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
запізватися — дієслово доконаного виду почати судову справу проти когось арх … Орфографічний словник української мови